/Files/images/logoped/f7be59fe3d7f657e0155734831cd8c56_xl.jpg

wym-1508673100974

Мовленнєва пам`ятка-порадниця

  • Гарне мовлення дитини - це успішне навчання у школі, ширші можливості у подальшому виборі професії, вміння спілкуватися з людьми.

"Добре виховані та навчені діти-то наша забезпечена старість".

(А. Макаренко)

  • Найнаполегливіша робота вихователя не дасть цілковито сподіваного результату без систематичних занять батьків з дитиною удома.

"Без хороших батьків немає хорошого виховання попре всі школи,університети".

(І. Кармазин)

  • Мова дорослих має бути прикладом для наслідування. Якщо дитина повсякчас чутиме чітку, правильну мову, то завдяки наслідуванню вона стане для неї звичною і захистить від недоліків у мовленні
  • У дитини, як і в дорослих, не завжди все добре виходить. Тож часом ви нарікаєте на відмову її від подальших занять. Не опускайте руки! Не виказуйте негативних емоцій: роздратування, глузування.
  • Нехай ваші заняття з дитиною перейдуть у мовні ігри та забави. Гра містить у собі частку емоційного піднесення, яке зростає завдяки наявності в ній елементів несподіванки та змагання. Емоційне насичення надає іграм привабливості.
  • Вибирайте час коли дитина перебуває у доброму настрої. Добираючи ігри, враховуйте темперамент дитини. Не фіксуйте увагу малюка на тому, що не виходить. Підбадьорте і, щоб "розрядити ситуацію", ненав´язливо поверніть до більш простого, вже відпрацьованого матеріалу, ніби нагадавши, що колись у неї це також не виходило.
  • Заняття проводьте 2-3 рази на тиждень, а якщо дитина ще погано розмовляє - то й частіше. Тривалість мовного заняття: з дітьми 2-3 років - 10 хв; з дітьми 4-5 років - 15-20 хв; з дітьми 6-7 років - 25-30 хв.

Заняття - гру можна провести в місці відпочинку, на природі, йдучи до дитячого садка тощо.

Скільки слів повинна знати дитина?

Словник кожної людини поділяється на пасивний та активний. Активний словник охоплює слова, які мовець не тільки розуміє, а й повсякденно використовує. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник -це слова, які мовець розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

Активний словник малюка постійно збільшується. Кількість слів, якою користуються діти насамперед залежить від віку, а також від рівня розвитку дитини. За норму вважаються наступні показники:

3роки - 1000 слів;

4роки - 1540 слів;

4,5 роки - 1870 слів;

5років - 2072 слова;

5,5 років - 2289 слів;

6років - 2589 слів;

7років - 3500 -4000 слів.

У дорослої людини активний словник нараховує 6-8 тисяч слів.

ПОРАДИ БАТЬКАМ.

  1. Уважно ставтеся до занять вашої дитини. Ваша відповідь на запитання має бути чіткою, доступною та зрозумілою для малюка.
  2. Спонукайте дитину до запитань.
  3. Якомога більше розмовляйте з дитиною.
  4. Систематично проводьте ігри в слова «Хто більше знає слів?», «Назви який...», «Скажи, як...», «Що означає слово?», «Скажи, коли ...», «Скажи, звідки…», «А якби...», «Придумай слово».
  5. Не забувайте доречно вжити прислів´я, загадати загадку
  6. Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів, пісень.
  7. Обов´язково поясніть дитині кожне незрозуміле їй слово, у присутності дитини вдайтесь до словника.
  8. Якщо ваша п´ятирічна дитина неправильно вимовляє звуки, обов´язково зверніться до логопеда.
  9. Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною. Пам´ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини у сім´ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.
  10. Ваша мова є взірцем для наслідування дитини. Саме тому вона завжди має бути правильною.
  11. Придбайте словники. Вони стануть вашими порадниками у вихованні культури мови у вашої дитини.
  12. Придбайте репродукції картин , читайте дитині книжки, вчить її переказувати.
  13. Привчайте дитину слухати дитячі та музичні передачі, дивитися діафільми.
  14. Тривалість перегляду дитиною телевізійних передач не повинна перевищувати 30 хвилин на добу та 2 - 3 разів на тиждень.

Методичні рекомендації батькам, діти яких навчаються у спецгрупі

Створення спеціальних умов для дітей, які навчаються у спецгрупі є обов’язковим. Це пов’язано з тим, що ритми повсякденного життя цих дітей більш насичені, ніж у їх однолітків із загальних груп дитячого садка.

Батькам перед укладанням дітей до сну пропонується проводити з ними обов´язкові оздоровчі процедури (підгодовувати оздоровчою їжею, вітамінним коктейлем) та виконувати артикуляційні вправи (із серії завдань логопеда). У вихідні та святкові дні, коли діти не відвідують дитячий садок після ранкової фізичної гімнастики та перед обідом (під час заспокійливих ігор) обов´язково проводити десятихвилинну корекційну гімнастику, до якої включати артикуляційні вправи, пальцевий ігротренінг.

Успіх у роботі з дітьми залежить від тісної взаємодії батьків з вихователями групи, які працюють у корекційно-виховному та загальноосвітньому напрямках, логопедом, практичним психологом та іншими спеціалістами ДНЗ. Основними завданнями батьків у цій роботі є:

  • створення сприятливих умови для загального і мовленнєвого розвитку дітей;
  • оздоровлення дитини;
  • проведення цілеспрямованої роботи з загального та мовленнєвого розвитку дитини;
  • виконання всіх рекомендацій спеціалістів;
  • періодичне проведення лікування дітей в медичних установах;
  • працювати у тісному контакті із спеціалістами ДНЗ.

Успішність розумового виховання дитини залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснити, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи. Без залучення батьків до розвитку власної дитини, контакту їх з фахівцями корекція мовлення неможлива.

Для цього корекційними педагогами використовуються такі форми взаємодії з батьками.

  1. Батьківські збори.Інформаційно-тематичні збори проводяться у вересні, січні, підсумкові — у травні. На зборах логопеди знайомлять батьків з нормативними документами, програмами та їх змістом, із організацією діяльності спеціалістів у групі, із результатами роботи (чого навчились, труднощі та перешкоди у корекційному процесі).
  2. Логопедичний куточок для батьків,влаштований у приймальній кімнаті, складається з ´ матеріалів для практичного використання вдома та під час занять із дітьми, різноманітних професійних (логопедичних, психологічних) консультацій. Інформація оновлюється один-два рази на місяць.
  3. Індивідуальні консультаціїлогопеда. Один раз на тиждень (у вечірні години) логопед надає батькам індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини. Як правило, спочатку ініціатором тісного спілкування з батьками виступає логопед, але підвищення рівня педагогічних знань допомагає батькам усвідомити і сформулювати запитання до логопеда, пов´язані з розвитком дитини.
  4. Батьківські лекторії«Школа слухняного язичка», один раз на місяць. На цих зустрічах даються практичні рекомендації щодо того, як стимулювати мовний розвиток дитини, розвивати артикуляційний апарат, демонструються відповідні відеоплівки. Практичні заняття у «Школі слухняного язичка» дають можливість познайомити батьків із деякими напрямками і прийомами роботи з дітьми-логопатами, продемонструвати успіхи окремих родин, викликати інтерес батьків до діяльності корекційних педагогів.
  5. Анкетування батьківдозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з´ясувати, чи задоволені вони корекційно-виховним процесом.
  6. «Скринька запитань»практикується педагогами дошкільних установ уже багато років. Її ´ влаштовують у приймальній кімнаті, і батьки мають можливість анонімно поставити запитання працівникам дитячого садка. Відповідь вони отримують у вигляді консультацій логопеда, психолога, в інформації на стенді чи на батьківських зборах.
  7. Ознайомлення батьків із популярними новинками педагогіки і психологіїза різними напрямками виховання та розвитку дітей. Педагоги створюють у приймальній кімнаті «міні-бібліотечку», книги з якої видаються для прочитання вдома, і батьки мають можливість ознайомитись із новинками педагогічної літератури. Така форма роботи стимулює батьків до пізнання своєї дитини, закономірностей її розвитку, і вони з часом починають купувати своїй дитині різну пізнавальну літературу, яка допомагає і вдома влаштувати своєрідний пізнавальний простір.
  8. «Домашні логопедичні зошити»(у двох частинах), які ми пропонуємо використовувати у корекційній роботі з дітьми-логопатами. Зошити складені за лексичними темами для індивідуальної роботи батьків з дитиною, допомагають батькам закріпити набуті дитиною протягом тижня мовні навички та вміння. Використання «Домашніх логопедичних зошитів» у корекційному процесі допомагає логопеду не тільки здійснити аналіз розвитку кожної дитини за час корекційної роботи (наприкінці навчального року), а й налагодити тісний взаємозв´язок між учасниками корекційного процесу (логопед — дитина — батьки — вихователі). Батьки, отримуючи «Домашній логопедичний зошит» із завданням, мають можливість за суботу та неділю виконати з дитиною—логопатом завдання. У понеділок батьки передають зошити вихователю, щоб він мав можливість остаточно закріпити з дітьми вивчене.

Матеріал у зошиті подано в цікавій ігровій формі з широким використанням мовних ігор, що дозволяє кожній дитині успішно оволодіти мовними уміннями, з цікавістю спостерігати за особливостями слів, їх використанням у мові. «Домашній логопедичний зошит» допомагає в проведенні цілеспрямованої роботи з розвитку мислення, уваги, пам´яті кожної дитини на основі лексичної теми. Для цього використовуються спеціальні завдання на виявлення ознак схожості й відмінності між предметами; виявлення зайвого предмета; об´єднання різних предметів у групи; знаходження серед групи предметів однакових; виявлення логічних невідповідностей у малюнках.

«Домашній логопедичний зошит», на наш погляд, має стати книжечкою для самої дитини. Рекомендуємо батькам постійно вклеювати до зошиту малюнки, зроблені дитиною, інші поробки. І тоді цей зошит стане засобом збирання робіт, що надасть змогу побачити динаміку розвитку дитини.

ВАДИ МОВЛЕННЯ,ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА УСУНЕННЯ

У процесі формування правильної вимови вихователь виявляє дітей, яким потрібна допомога спеціаліста-логопеда.

Найчастіше спостерігаються такі види порушень звуковимови як невміння вимовляти той чи інший звук, заміна одного звука іншим тощо .

У дошкільному віці найчастіше зустрічаються фізіологічні´ ( вікові) порушення звуковимови, які за нормачьних умов самостійно виправляються .Є випадки патологічного ( механічного і функціонального ) порушення звуковимови ,обумовлені різними причинами.

Механічна дислалія може залежати від порушення кісткової та м"язової будови периферійного мовленнєвого апарату. Ці порушення можуть бути вродженими та набутими . Вродженні дефекти периферійного мовленнєвого апарату: розщілина верхньої губи, щелепи, м"якого та твердого піднебіння ; масивні і короткі під´язичні перетинки ; зміна форми і відносиш величини щелепи , патологічне розміщення і форма зубів верхньої і нижньої щелепи.

Набуті дефекти периферійного мовленнєвого апарату є наслідком роздроблення кісток і розриву м"язів (з появою рубців ) в результаті травм .Ці порушення можуть виникати в будь-якому віці . Прикладом функціональної дислалії є випадки , коли неправильна вимова маленької дитини не тільки не виправляється , а навіть культивується : батьки та оточуючі наслідують мову дитини , "сюсюкають " ; чи коли на формування правильної вимови дитини впливає її затримка в психічному розвитку.

При правильній і систематичній роботі з формування звуковимови у дії сії Фізіологічна, функціональна а іноді й механічна дислалія повністю виправляється до 5-6 років.

Якщо в 5-річної дитини відмічаються дефекти звуковимови, виникає необхідність занять з логопедом .

Кiлькiсть переглядiв: 3024