Шляхи реалізації музичного виховання

Складному процесу розуміння малюками свого власного «Я», формуванню у них естетичних почуттів сприяє їхня активна участь під час музичної діяльності у дитячому садочку.

Як інтегративний предмет - музика в дитячому садку органічно поєднує в собі такі доступні хлопчикам і дівчаткам види музичної діяльності, як слухання мелодій, співи, рухи під музику та гру на інструментах.

Широке повсякденне залучення дітей до різноманітних видів музичної діяльності є обов'язковою умовою розвитку у них творчих здібностей. Тому головною особливістю розділу базової програми виховання дошкільнят «Я у Світі» що називається«У світі музики», має бути комплексний підхід до організації та проведення музичних ігор-занять. Так створюються передумови для вирішення двох взаємопов'язаних завдань: використання різних видів доступної дітям діяльності (предметної, зображувальної, мовної тощо)під часмузичних ігор-занять і широке застосування навичок і знань, набутих дітьми в процесі музичного виховання не лише на заняттях, а й у побуті.

Базова програма відрізняється від попередньої принципово новим підходом до вирішення завдань естетичного виховання засобами музики. Цей підхід передбачає можливість вибору напрямку роботи та шляхів реалізації програми, збагачення форм організації музичного виховання в умовах дошкільного закладу.

Сучасний музичний керівник під час музичної діяльності орієнтується загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагається його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті – оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, твори, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх, як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва!

Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?

Насамперед вважаємо, що програмовий репертуар варто збагачувати додатковим і розцінювати це загалом як позитив для музичного розвитку дітей. Усебічний досвід – педагогічний, експериментальний, науковий – підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) у повсякденну життєдіяльність дітей.

Музичний матеріал, запропонований програмою, відповідає віковим, психофізичним, мовленнєвим можливостям дітей, що забезпечує значний емоційний вплив на них музики.

Вибір напрямку роботи , вибір шляхів реалізації програми залежать від логіки побудови всієї педагогічної діяльності в конкретному дитячому садку. Кожний педагогічний колектив вирішує, яким творам надати перевагу, тобто який напрямок роботи стане основним. Але це не значить, що треба обмежуватися лише репертуаром обраного напрямку, - його можна збагачувати й іншим музичним матеріалом.

Широке поле для творчого пошуку музичних керівників відкривається при організації різних форм роботи з розділу програми «музична діяльність». Цеігри-заняття, тематичні та комплексні заняття, святкові ранки, вечори розваг, гурткова робота для більш обдарованих дітей. Особливу увагу мені хотілося б приділити домінантним заняттям.

Домінантне заняття– заняття, в якому домінує один з видів дитячої музичної діяльності. Такі заняття можуть проводитись щотижня. Але кожний раз береться до уваги тільки один з видів музичної діяльності (слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах). У ході заняття доцільно: варіювати дитяче музичне сприймання; практикувати колективне та індивідуальне виконання пісень чи рухів з творчим виконанням; здійснювати почергове виконавство дітей та дорослих.

Домінантні заняття слід розглядати як одну із складових усього музично-розвиваючого комплексу. Їх мета – не лише задовольнити потребу дітей у грі-розвазі, а й формувати в них певні поглиблені навички і вміння у процесі діяльності